З кінця грудня 2015 року по лютий 2016 в рамках міжнародної скаутської програми їздив в Аргентину на скаутський табір, а опісля провів там ще три тижні - загалом 33 дні. Моя подорож розпочалась з поїздів спочатку в Чоп, потім в Захонь і Будапешт, після кількох днів в столиці Угорщини через Париж літок в Буенос-Айрес. Назад повертався через бразильський Сан-Паулу та Амстердам в Угорщину. Загалом приблизно 30 тис. км.

З чим асоціюється в нас ця далека країна?

Перше, що до поїздки приходило в голову, це Месі та Марадона, Папа Римський Франциск, танго та вино. Але це лиш на перший погляд. Насправді країна дуже цікава, різноманітна, як в ландшафтах ( стосовно цього можна додати, що країна має найрізноманітніші умови, що дозволяє їй вирощувати будь-які види фруктів в своїх межах) так і в культурі, адже нерідко в розмовах ти можеш почути: «Я з Аргентини, але я італієць, француз, українець, іспанець і т.д.».

Коротко про столицю. Буенос-Айрес надзвичайний! Місто сотень культур, місто контрастів, місто куди хочеться повертатись знову і знову. А також з чудовою інфраструктурою та привітними людьми.

Також варто згадати про українців. По-перше вони там є. По-друге їх багато. Проте, це переважно друге-третє покоління. В країні діють організації української молоді «Пласт» та «СУМ», а також «Просвіта», недільні школи та танцювальні колективи народних танців. До слова найбільше українців на півночі Аргентини в провінції Місьйонес, а також на півдні Бразилії. Найбільше українців проживає в Пд. Америці в місті Куритибі.

 

 

 

 

 

 

 

Real time web analytics, Heat map tracking